- розвержений
- —————————————————————————————розве́рженийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розвержений — а, е, ритор. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розверзнути і розверзти. 2) у знач. прикм. Який розверзся. 3) у знач. прикм. Розкиданий або зруйнований … Український тлумачний словник
розверзнутий — розве/рзений, а, е, ритор. Те саме, що розвержений … Український тлумачний словник